Значення
-
Умисне перешкоджання нормальному ходу роботи парламенту, установи або судового процесу шляхом затягування часу, використання технічних процедурних засобів (наприклад, довготривалих промов, численних поправок) з метою зривати прийняття рішень або законів.
-
(У ширшому значенні) Тактика навмисного саботування, гальмування або скидання будь-якої організованої діяльності в колективі шляхом пасивного чи активного опору, формального дотримання правил з метою їх блокування.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обструкціонізм, р. обструкціонізму, д. обструкціонізмові, з. обструкціонізм, о. обструкціонізмом, м. обструкціонізмі, к. обструкціонізме