Значення
-
Особа, яка навмисно перешкоджає нормальному перебігу чого-небудь (зокрема, роботи парламенту, суду, зборів), використовуючи формально дозволені засоби, такі як тривалі промови, численні поправки, процедурні вимоги тощо, з метою зривати або затягувати прийняття рішень.
-
Учасник обструкції, тобто навмисних дій, спрямованих на скандальне перешкоджання, зрив чого-небудь.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обструкціоніст, р. обструкціоніста, д. обструкціоністові, з. обструкціоніста, о. обструкціоністом, м. обструкціоністі, к. обструкціоністе