Значення
-
Особа, яка навмисно перешкоджає нормальному перебігу чого-небудь (наприклад, засідання, обговорення, роботи органу влади), вдаючись до обструкції — нарочито затяжних, формальних чи деструктивних дій.
-
Пристрій або механізм, призначений для створення перешкоди, затримки або блокування процесу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обструктор, р. обструктора, д. обструкторові, з. обструктор, о. обструктором, м. обструкторі, к. обструкторе