1. Який піддавався струганню, оброблений стругом для надання гладкості, певної форми або розміру (про деревину, метал тощо).
2. Перен. Який набув витонченості, гладкішої манери поведінки або вигляду внаслідок виховання, навчання, досвіду; обтесаний.
обструганий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Біль у потилиці, язик шорсткий, неначе обструганий, ви-шаруваний. Стан такий самий, як після гульні: я не почуваю тіла.
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”
Частина мови: прикментик () |