Обстроченість — стан, коли щось (наприклад, місцевість, ділянка) має значну кількість будівель, споруд; забудованість.
обстроченість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Обстроченість — стан, коли щось (наприклад, місцевість, ділянка) має значну кількість будівель, споруд; забудованість.
Відсутні