1. Вести вогонь зі стрілецької чи артилерійської зброї по якійсь цілі, місцевості або об’єкту.
2. Піддавати інтенсивному впливу чогось (наприклад, критики, питань, поглядів).
Словник Української Мови
Буква
1. Вести вогонь зі стрілецької чи артилерійської зброї по якійсь цілі, місцевості або об’єкту.
2. Піддавати інтенсивному впливу чогось (наприклад, критики, питань, поглядів).
Приклад 1:
Німці, помітивши щось біле на бруствері, почали його обстрілювати. Кулі з легким шумом почали впиватися в землю брустверу.
— Тютюнник Григорій, “Вир”