обстановка

[obstɑnoʋkɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Сукупність предметів, які оточують людину в житлі, приміщенні, створюючи певне середовище; інтер’єр, меблі та речі, що його наповнюють.

  2. Умовне позначення сукупності зовнішніх умов, обставин, у яких відбувається якась подія, діяльність чи перебуває людина; середовище, атмосфера.

  3. У театрі, кіно: сукупність декорацій, реквізиту та інших предметів, що відтворюють середовище дії вистави чи фільму.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обстановка, р. обстановки, д. обстановці, з. обстановку, о. обстановкою, м. обстановці, к. обстановко

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів