обстановка

1. Сукупність предметів, які оточують людину в житлі, приміщенні, створюючи певне середовище; інтер’єр, меблі та речі, що його наповнюють.

2. Умовне позначення сукупності зовнішніх умов, обставин, у яких відбувається якась подія, діяльність чи перебуває людина; середовище, атмосфера.

3. У театрі, кіно: сукупність декорацій, реквізиту та інших предметів, що відтворюють середовище дії вистави чи фільму.

Приклади вживання

Приклад 1:
(за півтора місяця до смерти): «Обстановка на літературному фронті напружена. Всім відомо, що М. на боці молодих талантів, які творять не за шаблоном, а в її роботі висловлено критичні зауваження на адресу прийнятих і увінчаних лаврами письменників, а тому слід очікувати, що М. буде піддано розносу.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
освiдчивши, що її не цiкавлять усякi там емiгрантськi покидьки, що в час, коли мiжнародна обстановка така складна й напружена, i що її завжди обурювала молодь, яка слухає рiзнi радiоголоси, — вiн вирячився на неї обома парами скляних очей i, здавалось, забув дихати: йшов їжачок по лiсi, забувсь як дихати i здох, — а щоб знав! Задоволена була з себе як нi‑коли: перший iспит на дорослiсть — i не послизнулась!).
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”

Приклад 3:
(<< back) 2 Обстановка на сцені (фр.). (<< back) 3 Шукайте жінку (фр.). --- Тютюнник Григорій, "Вир"

Частина мови: іменник (однина) |