обстанова

[obstɑnoʋɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Сукупність предметів, які оточують людину, створюють певне середовище або обстановку; інтер’єр, меблі, оздоблення приміщення.

  2. У переносному значенні: сукупність умов, обставин, у яких відбувається якась подія, діяльність тощо; ситуація, середовище, атмосфера.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обстанова, р. обстанови, д. обстанові, з. обстанову, о. обстановою, м. обстанові, к. обстаново

Більше записів