Словник Української Мови
Буква
1. Сукупність предметів, які оточують людину, створюють певне середовище або обстановку; інтер’єр, меблі, оздоблення приміщення.
2. У переносному значенні: сукупність умов, обставин, у яких відбувається якась подія, діяльність тощо; ситуація, середовище, атмосфера.
Приклад 1:
Обстанова хатня і кути замазувалися і пропадали в вечірнім сутінку, а в голові зарисовувалися давні образи щораз виразніше. — Отсе така хвиля, коли малі діти вибігають із хати на толоку і граються дуже весело, нервово.
— Зеров Микола, “Камена”