обсоюжений

[obsojuʒɛnɪj] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Про рослини, переважно про злаки) Такий, що має довгі вуса, волотки; обсіяний, оброслий вусами.

  2. (Розм.) Оброслий чимось довгим, схожим на вуса; покритий бахромою, волохатий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обсоюжений, р. обсоюженого, д. обсоюженому, з. обсоюженого, о. обсоюженим, м. обсоюженім, к. обсоюжений

Більше записів