1. Надавати чомусь абсолютного, беззаперечного значення; вважати щось безумовною, незмінною істиною, що не потребує доказів.
2. У філософії: розглядати явище, поняття або принцип ізольовано, поза його зв’язками та умовами, абсолютизувати.
Словник Української
Буква
1. Надавати чомусь абсолютного, беззаперечного значення; вважати щось безумовною, незмінною істиною, що не потребує доказів.
2. У філософії: розглядати явище, поняття або принцип ізольовано, поза його зв’язками та умовами, абсолютизувати.