обсоленість

Значення

1. Обсоленість — властивість ґрунту, води або інших природних середовищ, що характеризується наявністю та кількістю розчинених солей, переважно хлоридів, сульфатів та карбонатів.

2. Обсоленість — ступінь концентрації солей у воді (наприклад, морській, озерній або ґрунтовій), що вимірюється в проміле (‰) або грамах на літр.

3. Обсоленість — процес накопичення солей у верхніх шарах ґрунту, що призводить до погіршення його родючості та екологічних властивостей.

Правопис та відмінювання