обслідування

1. Процес дії за значенням дієслова “обслідувати”; ретельне, систематичне вивчення, огляд, дослідження кого-, чого-небудь з метою збору інформації, встановлення стану, причин явища тощо.

2. Комплекс медичних процедур та аналізів, спрямованих на встановлення діагнозу, оцінку стану здоров’я пацієнта або функціонування окремих органів і систем організму.

3. Процес вивчення та аналізу технічного стану, працездатності механізмів, споруд, обладнання, комунікацій тощо.

4. Адміністративна або службова процедура з’ясування обставин певної події, факту, скарги, порушення.

Приклади вживання

Приклад 1:
Наслідком обслідування Респондентових речей мені вдалося запопасти його (Респондента) записник — на перший погляд, звичайний блокнот кишенькового формату в палітурці, обтягнутій темно-брунатним замінником шкіри, папір усередині пігментовано під перґамент, на палітурці надпис «Diary» (золоте тиснення). Записи Респондента сягають приблизно половини нотатника.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Це була експедиція для обслідування Аральського моря, що її вирядив уряд під керівництвом капітан-лейтенанта Бутакова. Мені пощастило — влаштуватись при цій експедиції художником, щоб змальовувати краєвиди степів та берегів Аральського моря.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |