обслідник

1. Особа, яка здійснює обстеження, дослідження або огляд чогось (наприклад, технічного стану обладнання, об’єкта, місцевості).

2. Спеціаліст, який займається обстеженням (обслідуванням) пацієнтів з метою встановлення діагнозу (у медицині).

3. (Заст.) Той, хто проводить слідство, слідчий.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |