обскурація

1. (від лат. obscuratio — затемнення) У філософії та історії науки — період занепаду, стагнації, загального падіння рівня знань і культури, що настає після періоду розквіту; темні часи, занепад.

2. (у психології) Стан помутніння свідомості, сплутаності, пригнічення психічних функцій.

3. (застаріле, мед.) Помутніння, втрата прозорості (наприклад, рогівки ока).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: t.d. () |