обскурація

[obskurɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (від лат. obscuratio — затемнення) У філософії та історії науки — період занепаду, стагнації, загального падіння рівня знань і культури, що настає після періоду розквіту; темні часи, занепад.

  2. (у психології) Стан помутніння свідомості, сплутаності, пригнічення психічних функцій.

  3. (застаріле, мед.) Помутніння, втрата прозорості (наприклад, рогівки ока).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обскурація, р. обскурації, д. обскурації, з. обскурацію, о. обскурацією, м. обскурації, к. обскураціє

Більше записів