обсідання

1. (у військовій справі) Тактична дія, що полягає в оточенні та блокаді ворожого укріпленого пункту (фортеці, міста тощо) з метою його захоплення шляхом ізоляції від зовнішнього світу та поступового знищення оборони.

2. (переносно) Тривалий, наполегливий тиск, облога (наприклад, проханнями, вимогами), спрямований на когось або щось для досягнення певної мети.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |