обсічення

[obsit͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (діал.) Дія за значенням дієслова “обсікти” — обрізання, обрубування кінців або країв чогось.

  2. (спец.) Відрізана, відрубана частина чогось; обрізок, обрубок.

  3. (перен., рідк.) Різке, уривчасте висловлювання; обривок фрази або думки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обсічення, р. обсічення, д. обсіченню, з. обсічення, о. обсіченням, м. обсіченні, к. обсічення

Більше записів