обсіч

[obsit͡ʃ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (діалектне) Те саме, що обсіка — у значенні “обрізка, обрубування” або “місце, де щось обрубано, обрізано”.

  2. (діалектне, переносно) Стан після важкої праці, виснаження; крайня стомленість, знемога.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обсіч, р. обсіча, д. обсічеві, з. обсіч, о. обсічем, м. обсічеві, к. обсічу

Походження слова (Етимологія)

Слово ‘обсіч’ вживається в діалектах у значенні ‘зразу, раптом’ або ‘присікуючись’. Воно, ймовірно, пов’язане з дієсловом ‘сікти’, але точний словотвірний зв’язок не зовсім ясний. Це слово не слід плутати з ‘обсервація’, яке походить від латинського ‘observo’ (спостерігаю).
Споріднені слова:сікти, рубати, тяти

Більше записів