обсервація

1. Систематичне спостереження за явищами, процесами або об’єктами (природними, соціальними, технічними тощо) з метою їх вивчення, фіксації змін або контролю.

2. У медицині та епідеміології: ізоляція та навмисне спостереження за здоровими особами, які мали контакт з хворими на інфекційні захворювання, або за особами з підозрою на захворювання протягом інкубаційного періоду.

3. Військова розвідка або спостереження за противником, місцевістю або об’єктами з використанням технічних засобів.

4. Застаріла назва астрономічної обсерваторії як установи або будівлі.

Приклади:

Приклад 1:
Взагалі археологічний матеріал для Східної Європи поки що такий іще бідний, а що важніше — в переважній часті так лихо спрепарований, що увага дослідників передовсім мусить бути звернена не так на роблення далеких виводів, як на уліпшення методів і системи досліду, бо ні в одній, мабуть, іншій сфері ненауковість досліду не являється таким непростимим і непоправним гріхом, як, власне, в археології: справедливо підносили, що тимчасом як лихо описані монументальні чи писані пам’ятки можуть бути з часом описані чи видані ліпше дальшими дослідниками, а недокладна обсервація або хімічний аналіз можуть бути заступлені ліпшими — недокладно переведена розкопка безповоротно нищить дорогоцінний і може бути — одинокий в своїм роді матеріал, даючи замість цінного факту з історії людської культури малоцінні bibelots[22]. Спеціально в справі змін культурних форм і обрядів треба все пам’ятати — з одного боку, що від неолітичної доби (досить пізньої, з другої половини її, коли ми вперше маємо багатший археологічний матеріал) і аж до гунського находу ми не маємо вповні виразних безсумнівних вказівок — чи історичних, чи археологічних — на якусь масову вповні чужорідну міграцію в Східній Європі.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”