обсадник

[obsɑdnɪk] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (історичне) Посадова особа в Україні часів Гетьманщини, яка керувала обсадою — адміністративною одиницею, що об’єднувала кілька сіл або хуторів; відповідав за збір податків, судочинство та виконання розпоряджень старшини на підлеглій території.

  2. (рідковживане) Той, хто займається обсаджуванням (посадкою дерев, кущів, живоплоту вздовж чогось); садівник, який виконує такі роботи.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обсадник, р. обсадника, д. обсадникові, з. обсадника, о. обсадником, м. обсадникові, к. обсаднику

Більше записів