Значення
-
Спеціалізована технологічна операція в металургії та обробці металів, що полягає у видаленні поверхневих дефектів (обрихтів) з заготовки, злитка або готового виробу шляхом обрубування, шліфування або різання для підготовки до подальшої обробки чи покращення якості поверхні.
-
У ширшому значенні — процес остаточного опрацювання, підчищення або підготовки чого-небудь до завершального стану, усунення дрібних недоліків.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обрихтовування, р. обрихтовування, д. обрихтовуванню, з. обрихтовування, о. обрихтовуванням, м. обрихтовуванні, к. обрихтовування