обрихтовування

1. Спеціалізована технологічна операція в металургії та обробці металів, що полягає у видаленні поверхневих дефектів (обрихтів) з заготовки, злитка або готового виробу шляхом обрубування, шліфування або різання для підготовки до подальшої обробки чи покращення якості поверхні.

2. У ширшому значенні — процес остаточного опрацювання, підчищення або підготовки чого-небудь до завершального стану, усунення дрібних недоліків.

Приклади:

Відсутні