Значення
-
Властивість за значенням дієслова “обрихтувати”; стан, коли щось обрихтоване — тобто оброблене, опрацьоване, доведене до належного стану шляхом ретельного перегляду, виправлення та упорядкування (зазвичай стосовно тексту, документа, рукопису).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обрихтованість, р. обрихтованості, д. обрихтованості, з. обрихтованість, о. обрихтованістю, м. обрихтованості, к. обрихтованосте