обригування

[obrɪɦuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (діал.) Дія за значенням дієслова “обригувати” — обробляти, обчищати, обрізувати щось по краях або поверхні.

  2. (спец.) У гончарстві — технічний прийом формування краю (вінця) глиняного виробу (наприклад, горщика) шляхом його обтинання, заокруглення та згладжування.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обригування, р. обригування, д. обригуванню, з. обригування, о. обригуванням, м. обригуванні, к. обригування

Більше записів