1. Який має на собі обрядження, одягнений у певний, часто ритуальний, одяг або прикрашений спеціальним чином для участі в обряді, церемонії.
2. (У переносному значенні) Наданий особливого, урочистого вигляду; прикрашений, оздоблений.
обряджений
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |