обряджений
[obrjɑdʒɛnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
Який має на собі обрядження, одягнений у певний, часто ритуальний, одяг або прикрашений спеціальним чином для участі в обряді, церемонії.
-
(У переносному значенні) Наданий особливого, урочистого вигляду; прикрашений, оздоблений.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обряджений, р. обрядженого, д. обрядженому, з. обрядженого, о. обрядженим, м. обрядженім