обряджання

[obrjɑdʒɑnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Дія за значенням дієслова «обряджати»; прибирання, оздоблення, упорядкування чогось (наприклад, приміщення, предмета).

  2. Те, чим щось обряджено; оздоба, прикраса, убрання.

  3. Рідше — одяг, убрання людини; вбрання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обряджання, р. обряджання, д. обряджанню, з. обряджання, о. обряджанням, м. обряджанні, к. обряджання

Більше записів