Обрушуваність — властивість гірських порід, ґрунтів або будівельних конструкцій до обвалення, руйнування під власною вагою або під дією зовнішніх сил.
Обрушуваність — у геології та гірничій справі: показник, що характеризує схильність масиву гірських порід до самовільного обвалення у виробленому просторі (наприклад, у шахті).