Значення
-
Обрушуваність — властивість гірських порід, ґрунтів або будівельних конструкцій до обвалення, руйнування під власною вагою або під дією зовнішніх сил.
-
Обрушуваність — у геології та гірничій справі: показник, що характеризує схильність масиву гірських порід до самовільного обвалення у виробленому просторі (наприклад, у шахті).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обрушуваність, р. обрушуваності, д. обрушуваності, з. обрушуваність, о. обрушуваністю, м. обрушуваності, к. обрушуваносте