обрушений

[obruʃɛnɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. Такий, що зазнав обвалення, руйнування; зруйнований, звалений (про споруду, будівлю тощо).

  2. У геології: такий, що утворився внаслідок обвалення, осідання гірських порід.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обрушений, р. обрушеного, д. обрушеному, з. обрушеного, о. обрушеним, м. обрушенім

Більше записів