обрушення

1. Дія за значенням дієслова “обрушити” — раптове падіння, звалювання чогось масивного, важкого (споруди, конструкції, скелі тощо).

2. Переносно — раптовий, катастрофічний напад, удар або стрімке, масоване падіння (наприклад, цін, курсів валют).

3. У геології — процес руйнування та падіння гірських порід, льодових мас у печерах, шахтах, кар’єрах; обвал.

Приклади:

Приклад 1:
Те безмежжя сил, розбурханих од молодого болю, ті парури зусиль, та виднота себеявлення, та оглухла прірва обрушення і заступання за видиму смерть, аби тороси муки ліпили лона квітам. Ось ти є, непевносте.
— Невідомий автор, “140 Vybrane Vyd 2016 R”