обручити

1. Урочисто оголосити про намір одружитися, заручити (про двох осіб).

2. За старих звичаїв: здійснити обряд обручення, надівши нареченій та нареченому обручки або пов’язавши їх руки рушником.

3. Перен., заст. Зв’язати, з’єднати когось або щось міцними, нерозривними зв’язками (почуттів, обіцянок тощо).

Приклади:

Відсутні