обручити

1. Урочисто оголосити про намір одружитися, заручити (про двох осіб).

2. За старих звичаїв: здійснити обряд обручення, надівши нареченій та нареченому обручки або пов’язавши їх руки рушником.

3. Перен., заст. Зв’язати, з’єднати когось або щось міцними, нерозривними зв’язками (почуттів, обіцянок тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |