обручити [obrut͡ʃɪtɪ] Дієслово Буква:О ЗначенняПравописСиноніми & Антоніми Значення Урочисто оголосити про намір одружитися, заручити (про двох осіб). За старих звичаїв: здійснити обряд обручення, надівши нареченій та нареченому обручки або пов’язавши їх руки рушником. Перен., заст. Зв’язати, з’єднати когось або щось міцними, нерозривними зв’язками (почуттів, обіцянок тощо). Правопис та відмінювання Граматичні форми: я обручу, ти обручиш, він обручить, ми обручимо, ви обручите, вони обручать Синоніми & Антоніми Синоніми заручати ←розсадовитися розсадовити→