обрубниця

[obrubnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Рідкісна назва для жінки, яка займається обрубуванням чогось (наприклад, гілок дерев).

  2. (діал.) Топір або сокира, призначені для обрубування, обтісування колод або гілок.

  3. (спец.) Частина верстата або іншого технічного пристрою, що призначена для відрізання, відрубування заготовок (наприклад, у металообробці).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обрубниця, р. обрубниці, д. обрубниці, з. обрубницю, о. обрубницею, м. обрубниці, к. обрубнице

Більше записів