обруб

[obrub] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Короткий, зрубаний або відрубаний шматок дерева, колоди; обрізок, обрубок.

  2. Частина чого-небудь, що залишилася після відрубування, відрізання; уламок, залишок.

  3. (у спеціальному вживанні) Коротка, товста частина стовбура дерева, що залишається після валки та очищення від сучків, призначена для подальшої розпилки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обруб, р. обрубу, д. обрубові, з. обруб, о. обрубом, м. обрубі, к. обрубе

Більше записів