оброчниця

[obrot͡ʃnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Жінка, яка платить оброк (грошовий або натуральний податок) феодалові, державі або церкві за користування землею; селянка-оброчниця.

  2. Заст. Жінка або дівчина, яка за наймом виконувала певні обов’язки (наприклад, доглядала за бджолами) або працювала на когось за договірною плату (оброк).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. оброчниця, р. оброчниці, д. оброчниці, з. оброчницю, о. оброчницею, м. оброчниці, к. оброчнице

Більше записів