обрешетування

[obrɛʃɛtuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Обрешéтування — процес встановлення обрешітки (дерев’яних або металевих брусків, рейок) на кроквяну систему даху або на стіну для подальшого кріплення покрівельного матеріалу, облицювання тощо.

  2. Обрешéтування — власне конструкція, утворена в результаті такого процесу; суцільний або розріджений настил із дощок, рейок, брусків, що служить основою для покрівельного покриття або обшивки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обрешетування, р. обрешетування, д. обрешетуванню, з. обрешетування, о. обрешетуванням, м. обрешетуванні, к. обрешетування

Більше записів