образниця

[obrɑznɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Жінка, яка створює образи (ікони) або торгує ними; жінка-образник.

  2. Заст. Жінка, яка відзначається побожністю, часто відвідує церкву, старанно виконує релігійні обряди.

  3. Рідкісне. Назва церковного чи монастирського приміщення, де зберігаються ікони.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. образниця, р. образниці, д. образниці, з. образницю, о. образницею, м. образниці, к. образнице

Більше записів