1. Той, хто створює художні образи, зокрема іконописець, художник, що пише релігійні образи.
2. Заст. Той, хто насміхається, глузує з когось; образник.
образник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови