Значення
-
Той, хто створює художні образи, зокрема іконописець, художник, що пише релігійні образи.
-
Заст. Той, хто насміхається, глузує з когось; образник.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. образник, р. образника, д. образникові, з. образника, о. образником, м. образникові, к. образнику