Значення
-
Стан, положення або якість того, хто обраний (у 1-му значенні); привілейованість, винятковість, що випливає з факту обрання для певної ролі, місії або долі.
-
У релігійному контексті — божественне призначення, особлива благодать або доля, дана Богом певній людині, народу чи спільноті для виконання високої духовної місії.
-
(Переносно) Почуття внутрішньої переваги, особливої цінності або призначення, що виникає в особистості; суб’єктивне відчуття власної винятковості.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обраність, р. обраності, д. обраності, з. обраність, о. обраністю, м. обраності, к. обраносте