Значення
-
Властивість або стан того, що має обрамлення; наявність візуальної або структурної межі, яка виділяє, обгороджує або прикрашає щось (наприклад, картину, вікно, текстовий фрагмент).
-
У переносному значенні — характеристика явища, події або образу, яке існує або сприймається в певному контексті, оточенні, що надає йому додаткового сенсу або емоційного забарвлення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обрамованість, р. обрамованості, д. обрамованості, з. обрамованість, о. обрамованістю, м. обрамованості, к. обрамованосте