обполювання

[obpoljuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (у геології) Процес руйнування та знесення гірських порід і ґрунтів з поверхні землі під впливом вітру, води, льоду або сили тяжіння; денудація.

  2. (у сільському господарстві, заст.) Дія за значенням «обполювати»; обробіток поля, оранка, зяблева оранка.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обполювання, р. обполювання, д. обполюванню, з. обполювання, о. обполюванням, м. обполюванні, к. обполювання

Більше записів