1. (заст.) Набути божественних властивостей, стати богом; обожнитися.
2. (перен., рідк.) Надавати собі надмірної важливості, ставитися до себе з надзвичайною повагою, немов до божества; чванитися, зарозуміватися.
обожитися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |