обожування

1. Релігійний культ, поклоніння божеству або ідолу як верховній істоті.

2. Надмірне, часто сліпе шанування когось або чогось, що супроводжується відданістю та захопленням, подібним до релігійного.

3. Глибока, захоплена любов, прихильність до когось або чогось, що виражається в захопленні та особливому ставленні.

Приклади:

Приклад 1:
Вона почала, інститутським звичаєм, обожувать: обожувала спершу Турман і свою класну даму, потім пробувала обожувать вчителів, але їх старі й жовті види швидко одбили в неї охоту до обожування. Інституток ніколи не водили гулять по вулицях і в царський садок.
— Самчук Улас, “Марія”