обожнюваний
[oboʒnjuʋɑnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
Такий, що є предметом обожнювання, поклоніння, глибокої любові та захоплення; дуже улюблений, шанований, ідолізований.
-
(У релігійному контексті) Такий, що є об’єктом релігійного поклоніння, що шанується як божество; обожнений, обожнюваний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обожнюваний, р. обожнюваного, д. обожнюваному, з. обожнюваного, о. обожнюваним, м. обожнюванім