обожнювання

[oboʒnjuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Дія за значенням дієслова «обожнювати»; надмірне захоплення, поклоніння кимось або чимось, що супроводжується глибокою любов’ю, захопленням, пошаною.

  2. Релігійний культ, поклоніння божеству або ідолу як верховній істоті.

  3. Перен. Надання комусь або чомусь надмірної, часто невиправданої, важливості; ідеалізація.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обожнювання, р. обожнювання, д. обожнюванню, з. обожнювання, о. обожнюванням, м. обожнюванні, к. обожнювання

Більше записів