обожатель

[oboʒɑtɛlʲ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Людина, яка з надзвичайною прихильністю, захопленням і поклонінням ставиться до когось або чогось; палкий шанувальник.

  2. (застаріле) Той, хто обожнює, поклоняється божеству; ідолопоклонник.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обожатель, р. обожателя, д. обожателеві, з. обожателя, о. обожателем, м. обожателеві, к. обожателю

Більше записів