оборонець

1. Той, хто захищає когось або щось від нападу, ворожих дій, небезпеки; захисник.

2. Військовослужбовець Збройних Сил України або іншого військового формування, створеного для захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України (особливо в контексті російської збройної агресії з 2014 року).

3. У спорті: гравець захисту, основним завданням якого є протидія атакам суперника.

Приклади:

Приклад 1:
І сняться йому якісь два невидимі голоси, що розмовляють про нього та й судять удвох совість його, наче судія та оборонець. — Це егоїст, — каже невидимий судець, — покинув рідну матір, а вона його так любить!
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 2:
Просто суддiв трохи далi посiла публiка: кiлька панночок i панiй, двоє-троє паничiв, якийсь пан з газети, кiлька мiщан… Праворуч стояло зроблене з дерева щось пiдхоже до клiтки з двома загородками; в однiй було ще порожньо, а в другiй, зiпершись на пульт, сидiв оборонець од суду. Звелено ввести обвинувачених.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”

Приклад 3:
Встає оборонець. Вiн сам (думкою) замалим не цiлком згоджувався з прокурором щодо провин обох обвинувачених, але має обороняти їх i говорити проти прокурора, то й говорить, силкуючись скористуватися з усього, з чого можна, щоб якось виправити тих, кого боронить.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”