1. Взаємно, з обох боків, для обох сторін; так, що стосується кожного з двох або кількох суб’єктів однаково.
2. Спільно, разом, обома сторонами; характеризує дію, виконану кількома особами або сторонами у згоді та взаємодії.
обопільно
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Кривоніс — вождь голоти, шкотів, вони з Хмелем не в одно думали й не любили одне одного, не довіряли обопільно. І коли під Пилявцями козаки стали проти поляків, надійшов Кривоніс зі своїм військом.
— Франко Іван, “Мойсей”
Частина мови: прислівник () |