Древослів

Словник Української Мови

обопільність

[obopilʲnistʲ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Взаємність, двосторонній характер стосунків, дій або почуттів між двома чи більше сторонами.

  2. Стан, за якого обидві сторони мають однакові права, обов’язки або почуття по відношенню одна до одної.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обопільність, р. обопільності, д. обопільності, з. обопільність, о. обопільністю, м. обопільності, к. обопільносте

Більше записів