1. Вважати себе богом або надзвичайною, досконалою істотою; приписувати собі божественні властивості.
2. (переносно) Ставитися до себе з надмірною повагою, захопленням; вважати себе бездоганним, вищим за інших.
обоготворятися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |