Значення
-
Той, хто оновлює, робить новим, вдосконалює щось; реформатор, новатор.
-
У християнській традиції — епітет Ісуса Христа як того, хто відновив, оновив людську природу через Боговтілення та спасіння.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обновитель, р. обновителя, д. обновителеві, з. обновителя, о. обновителем, м. обновителеві, к. обновителю