Значення
-
Послідовник обновленства — течії в православ’ї в СРСР у 1920-1940-х роках, що виникла внаслідок розколу та виступала за співпрацю з радянською владою та модернізацію церковного життя.
-
У переносному значенні: той, хто прагне оновлення, реформування застарілих норм, порядків або поглядів у якійсь сфері.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обновленець, р. обновленця, д. обновленцеві, з. обновленця, о. обновленцем, м. обновленцеві, к. обновленцю