1. Послідовник обновленства — течії в православ’ї в СРСР у 1920-1940-х роках, що виникла внаслідок розколу та виступала за співпрацю з радянською владою та модернізацію церковного життя.
2. У переносному значенні: той, хто прагне оновлення, реформування застарілих норм, порядків або поглядів у якійсь сфері.