обнатужувати

[obnɑtuʒuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:О

Значення

  1. (спец.) Надавати чомусь характеру натури, природної сутності; втілювати, реалізовувати в конкретній, матеріальній формі.

  2. (філос.) Розглядати, тлумачити явища природи або суспільства як прояви природної, матеріальної сутності, позбавляючи їх ідеалістичного чи містичного пояснення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я обнатужую, ти обнатужуєш, він обнатужує, ми обнатужуємо, ви обнатужуєте, вони обнатужують

Більше записів