обнадійливість

[obnɑdijlɪʋistʲ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Абстрактна назва ознаки за значенням прикметника “обнадійливий”; властивість того, що вселяє надію, спонукає до оптимізму.

  2. (у лінгвістиці) Категорія модальності, що виражає сподівання мовця на здійснення дії або стану; форма висловлювання, яка передає позитивне очікування.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обнадійливість, р. обнадійливості, д. обнадійливості, з. обнадійливість, о. обнадійливістю, м. обнадійливості, к. обнадійливосте

Більше записів